Коли в аварії є постраждалий, перші рішення водій ухвалює не в кабінеті юриста, а на узбіччі, поки чекає швидку. І саме ці кілька хвилин часто визначають, чим усе закінчиться: адміністративним штрафом чи кримінальною справою.

Де проходить межа між адмінпротоколом і кримінальною справою

Ступінь тяжкості ушкоджень визначає судмедекспертиза, і саме від її висновку залежить, якою буде стаття, а не від того, як усе виглядало на перший погляд. Легке тілесне ушкодження — це розлад здоров’я до 21 дня або втрата працездатності до 10%, і тут водія чекає стаття 124 КУпАП: штраф 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це 850 грн) та позбавлення права керування на строк від шести місяців до року. Якщо розлад здоров’я триває довше 21 дня або втрата працездатності сягає 10–30%, ушкодження вважається середньої тяжкості, і справа йде вже за частиною 1 статті 286 КК: штраф у розмірі 3–5 тисяч неоподатковуваних мінімумів, виправні роботи, арешт до півроку або обмеження волі до трьох років. Тяжкі ушкодження чи смерть потерпілого підпадають під частину 2 цієї статті з позбавленням волі від трьох до восьми років, а загибель кількох людей за частиною 3 карається позбавленням волі від п’яти до десяти років.

Експертизу зазвичай призначають не одразу, іноді через кілька днів після аварії. Доти ні водій, ні слідчий насправді не знають, яка стаття застосовуватиметься, а це означає, що обіцянки на кшталт «я все компенсую» чи «визнаю провину» на цьому етапі не мають жодного юридичного сенсу — вони лише фіксуються в матеріалах справи.

Що можна і чого не зобов’язаний робити водій

Стаття 63 Конституції дає право не свідчити проти себе і проти близьких родичів, коло яких визначене законом. У кримінальному провадженні до цього додається стаття 42 КПК: підозрюваний має право на захисника з моменту затримання або першого допиту, а не тільки коли справа дійде до суду, і може відмовитися давати будь-які пояснення до прибуття адвоката. Обов’язок лишити місце аварії чи не допомогти потерпілому — це окремі статті з куди суворішими наслідками, тож тут вибору справді немає.

Чому пояснення одразу на місці — ризикована звичка

Слідчий нерідко просить водія дати пояснення ще до відкриття кримінального провадження — формально це не допит, але сказане там потім часто цитується в матеріалах справи майже як визнання вини. Якщо ушкодження явно не легкі, розумніше не поспішати з формулюваннями на кшталт «я винен» чи «не встиг загальмувати», а звернутися по допомогу адвоката з ДТП раніше, ніж пояснення запишуть зі слів самого водія. Це не спосіб уникнути відповідальності, а можливість викласти обставини точно, а не під стресом за кілька хвилин після удару.

Що варто зробити в перші години

• Викликати швидку, навіть якщо постраждалий каже, що почувається нормально
• Дочекатися поліції на місці — залишати аварію до оформлення документів не можна
• Сфотографувати положення автомобілів, гальмівний слід і дорожні знаки поблизу
• Контакти свідків варто записати одразу, бо пізніше їх складно знайти
• Копія протоколу та схеми ДТП знадобиться, якщо справу передадуть слідчому

Коли без адвоката вже не обійтись

Повідомлення про підозру, виклик на допит чи призначення судмедекспертизи потерпілого означають, що справу розглядають серйозно. Формально закон не вимагає обов’язкової участі захисника за статтею 286 КК, якщо йдеться не про особливо тяжкі випадки, — але це якраз та ситуація, де різниця між «обов’язково» і «варто» не має значення: позиція, сформульована на першому допиті, зазвичай впливає на весь подальший хід справи.

Коротко

Те, що здається дрібницею одразу після зіткнення — зайва фраза, невчасне пояснення, — може через кілька місяців виявитися вирішальним у суді. Остаточну тяжкість ушкоджень все одно встановить експертиза, тож поспішати з висновками про власну вину на місці аварії водієві просто немає сенсу.